КЖЕ відповість у суді за наклеп

3 БЕРЕЗНЯ 2010 РОКУ о 9:30 в Печерському районному суді м. Києва (вул. Хрещатик, 42-А, каб. № 21, суддя Козлов Р. Ю.) відбудеться попереднє судове засідання за позовом Шеляженка Юрія Вадимовича до "Комісії з журналістської етики" про захист честі, гідності та відкликання документа, який містить недостовірну інформацію. Позовна заява та інші пов’язані документи опубліковані у блозі позивача. Своїм "рішенням" "Про упередженість журналіста" за скаргою Едуарда Багірова на критичну статтю "Правозащитный Хлестаков надувает простаков", опубліковану мною на сайті "Народна правда" у 2008 році, "комісія" розтоптала моє право на вільне вираження своїх поглядів та переконань, гарантоване статтею 34 Конституції України. В позовній заяві я вимагаю відкликати це "рішення" та заборонити протиправну діяльність "комісії".

В  процесі  прийняття  рішення  і  протягом наступного року "Комісія з журналістської  етики"  неодноразово  порушувала  власні задекларовані принципи  роботи,  а  також  Закон  України  "Про звернення громадян", оскільки  я  не  отримав відповіді на жодну з моїх скарг про порушення "комісією"  моїх  прав,  направлених  поштою.  Мене  не ознайомили  зі скаргою пана Багірова, не дали можливість  заперечити проти висунутих звинувачень, а також не запросили на засідання, де ухвалювалось рішення, а в самому рішенні оприлюднено неправдиву інформацію про те, що я нібито не зустрічався з Багіровим як об’єктом критики. Оголошений мені "громадський осуд" я розцінюю як комічні пережитки совєцьких методів розправи над інакомислячими, які практикує визначний діяч комуністичного агітпропу Володимир Мостовий.

Я більш ніж рік очікував перегляду "комісією" абсурдного і несправедливого рішення стосовно мене. Однак нині бачу, що "Комісія з журналістської етики" все частіше перетворюється у знаряддя боротьби нечистих на руку політиків та інших публічних осіб проти свободи слова і критики з боку чесних журналістів. В такій ситуації мовчання, терпіння, бездіяльність є потуранням неприхованому злу.

Тому я вважатиму своїм громадянським обов’язком й надалі захищати честь та гідність кожного з журналістів від необгрунтованих звинувачень в порушенні етичних принципів. Незважаючи на імена поважних людей, які дали себе втягнути у цю сумнівну "комісію" та використати свої імена для поширення таких звинувачень. У мудрій книжці Володимира Дудінцева "Білі одежі" правильно сказано, що зло іноді б’є своїх жертв з високого берегу, з позицій моралі та етики. Цьому можна і треба протистояти.